Євро-"ГКЧП"

Те що сталося в Україні після обіду у четвер 21 листопада 2013 року дуже нагадує якусь пародію на оте ГКЧП яке відбулося у серпні 1991 року і врешті решт привело до розпаду СРСР і отримання Україною незалежності.
Віктор Янукович в часі "події" був поза межами України у Відні, так само як колись Михайло Горбачов пересидів "путч" в Криму у Форосі.

Так само як і колись 1991 можна досить легко "відновити порядок" та продовжити "рух у правильному напрямку", навіть можна звільнити й потягати в судах виконавців, оскільки в тому що вони проголошують так само бракує логіки, як бракувало логіки в тому, що проголошували 22 роки тому нефортунні гекачепісти у Москві.

Тим не менше в аргументах влади проглядаються і інші причини та мотиви, а саме відчувається складна гра, в якій окрім України, Росії та ЄС грає ще декілька сильних гравців.
Ситуація з тиском МВФ вельми показова і серйозна- прийняття його вимог може привести як мінімум до потрясіннь соціально-політичних.  Як не дивно в цій ситуації МВФ до цього часу виступав союзником Росії та українських комуністів, які тягнуть Україну назад в обійми Росії.

У всякому разі у четвер Росія таки отримала важливу перемогу - її включили у список переговірних сторін з приводу можливості підписання угоди про асоціацію України, тим сами знову актуалізувавши приємну для Росії тему про неповноціність і несамостійність України та особливу роль Росії стосовно неї.
Поки що ситуація ще розвивається і протягом найближчих днів ми зможемо побачити чи українська влада є в ній самостійним гравцем  , чи на неї все ж таки зуміли надіти повідок звідкись ззовні.